Я вірю
Я вірю в сни, які дарують віру У світлу мить та незвичайні дні, Вони малюють пензлями картину Щасливих споминів, які усі мої. У диво вірю та святковий вечір, Що об'єднав родину за столом, У щирий чистий сміх вірю малечі, Якій відкрита істинність й любов. Тобі я вірю й, певно, всьому світу, Що біль та радість нам дарує знов, І щиро я прийматиму щороку Добро і зло, всю ненависть й любов. Завжди я вірю в світлу теплу казку, Яка наповнить святом всі ці дні, Нехай почує Всесвіт тихий шепіт Мільйонів душ, що в мріях не самі. Iryna Markova🌠
2020-12-03 18:29:16
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Iryna Markova
дякую за пораду. Приємно, що читаєте і моя творчість Вам подобається.
Відповісти
2021-11-10 15:39:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2027
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4256