Клітка

Ізидора Пономар

Ти був моїм першим. Першим кого я кохала. Кому душу свою віддавала! Жаль, що ти її не приймав... Як з йо-йо зі мною ти грав... А я тебе справді кохала! Душу тобі свою віддавала! Жаль, що ти її не приймав... Тепер все навпаки! Хтось кохає, а хтось від тебе дурного тікає... Біжить-біжить ніяк не втече. А так хотілось відчути себе вільною... Й покластися на чуже, вже зовсім інше плече... А тебе з пам'яті стерти! Й до нових берегів вперто гребти! Чи вдасться колись вирватись з твої рук загребущих? Покинути клітку, яка за стільки років вже так полюбилась і встигла стати для мене домівкою? Квітень 2024

2024-05-21 17:06:51

Інші вірші поета

Душевна дура Моя Весна Врятуй мене Маріонетка

Інші поети

Де Лайт

@fosfadok

arion _4

@hranutel

fik_snaet_kto

@fik_snaet_kto

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9490

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3153