Клітка
Ізидора Пономар
Ти був моїм першим. Першим кого я кохала. Кому душу свою віддавала! Жаль, що ти її не приймав... Як з йо-йо зі мною ти грав... А я тебе справді кохала! Душу тобі свою віддавала! Жаль, що ти її не приймав... Тепер все навпаки! Хтось кохає, а хтось від тебе дурного тікає... Біжить-біжить ніяк не втече. А так хотілось відчути себе вільною... Й покластися на чуже, вже зовсім інше плече... А тебе з пам'яті стерти! Й до нових берегів вперто гребти! Чи вдасться колись вирватись з твої рук загребущих? Покинути клітку, яка за стільки років вже так полюбилась і встигла стати для мене домівкою? Квітень 2024
2024-05-21 17:06:51
2
0
Інші вірші поета
ПЕРЛИНА Душевна дура Нарциси Твоя собака
Інші поети
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12977
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3115