Клітка
Ізидора Пономар
Ти був моїм першим. Першим кого я кохала. Кому душу свою віддавала! Жаль, що ти її не приймав... Як з йо-йо зі мною ти грав... А я тебе справді кохала! Душу тобі свою віддавала! Жаль, що ти її не приймав... Тепер все навпаки! Хтось кохає, а хтось від тебе дурного тікає... Біжить-біжить ніяк не втече. А так хотілось відчути себе вільною... Й покластися на чуже, вже зовсім інше плече... А тебе з пам'яті стерти! Й до нових берегів вперто гребти! Чи вдасться колись вирватись з твої рук загребущих? Покинути клітку, яка за стільки років вже так полюбилась і встигла стати для мене домівкою? Квітень 2024
2024-05-21 17:06:51
2
0
Інші вірші поета
СИЛА Абстрактність ЧАСИ Нарциси
Інші поети
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1575
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1481