Candide

Aëden

Monde si sombre si affligeant Désespoir continu , il ne lui reste plus de temps Mais toi... tu es arrivé tel un soleil resplendissant Tel un espoir , la paix lui garantissant Son monde avide , ou l'amour est inexistant À été illuminé par ta présence, l'envirant Tellement belle , tes lèvres voluptueuses, ta douce voix en velours...tes yeux reflétant la beauté de l'océan Tu était son doux péché, si doux si sucré...pourtant si ensorcelant et si diabolisant Tes yeux l'envoutent et elle se laisse emporter, ensembles vous vous laissez aller À un amour candide Un amour sans fin sordide Ta présence à rempli ce vide Sans toi sa vie était morbide Tellement belle...oh candide... Sait tu comment tu l'a fait se sentir ? Avec toi elle continue à rire Tu lui enlève l'envie de mourir Mais maintenant, te laissera elle partir ? Alors elle prit ta main , croyant pouvoir voler Pouvoir sourire , ne jamais faillir... Elle est tombée , ses ailes sont cramé Pourquoi disait tu ne jamais t'en aller , alors que tu l'à abandonné ? Oh Candide... Elle s'est écrasé, ne s'est jamais relevé Tu était sa force ,son monde ,son tout... Ton doux sourire ...tu était son bijoux Tu la fait sourire comme tu la fait souffrir Oh Candide... Si belle ...tu l'émerveille Oh Candide... Si cruelle tu l'ensorcelle Tu était son dernier espoir... Au final tu lui as laissé une fin sordide C'est tout ce que rapporte un amour candide.

2021-01-03 15:59:10

6

19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (19)

lys

Je relis, et wow. Je suis encore retournée c'est dingue. C'est magnifique. C'est à cause de l'annonce que tu avais posté sur Wattpad ? 🥺❤️

Відповісти

2021-01-09 06:59:15

1

Aëden

@lys aw merci beaucoup c'est trop gentil ❤ Et non c'est pas vraiment pour cette annonce, mais c'est rien c'est une histoire qui date

Відповісти

2021-01-09 09:39:56

1

lys

@Aëden D'accord... ❤️🥺

Відповісти

2021-01-09 10:10:06

Подобається

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3657

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1031