Mourir

Aëden

Partir , ne jamais revenir Moi qui ai promis ne jamais faillir Maintenant laissez moi pourrir Laissez moi périr , moisir La vie n'est que synonyme de souffrance La mort me promet une douce romance Je ne suis qu'une nuisance Alors je mourerais en avance De toute façon je suis inutile L'on préfère m'emener en asile Je n'ai jamais eu d'impact sur personne Personne n'aura jamais d'impact sur moi Mes pleurs sont significatifs de ma douleur Je ne ressens que malheur Je ne suis qu'un monstre sans coeur Je n'ai jamais vécu pour moi même J'ai toujours survécu pour ceux qui en valaient la peine Mais les seuls qui me donnaient envie de rester Maintenant son partis et jamais je ne les reverais Alors pourquoi vivre si je peux mourir ? Arrêter de souffrir Vous n'êtes que des hypocrites Car quand je partirais Rien ne va changer Alors adieu , peut être que l'on se reverra ! Mais je ne préfèrerais pas.

2021-01-08 18:23:55

7

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

A little princinse .

Woow continues bb trés bon poeme ( j'ai mélonger le français et l'englais) hhh

Відповісти

2021-01-09 10:58:19

1

lys

@Aëden Comment pourrais - je te croire ? Tu écris un poème sur la mort et tu dis que t'aimerais mourir, alors forcément je m'inquiète ! J'aimerais t'aider ❤️

Відповісти

2021-01-09 19:21:48

Подобається

Lyly

Un magnifique poème très bien écrit ! Je l'aime beaucoup ^^

Відповісти

2021-04-10 11:54:24

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11970

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5408