Плотолюбний світ
Розриваєш до крові зсередини серце
не торкаючись його ні на мить, ні на дві.
Обіцяв подарувати тобі моє "вперше",
але ніби ножем пальцем водиш по череві.
Кожен раз я не можу у втісі відмовити,
дозволяю торкатись усіх темних місць.
Від вуст до вуст приласкаєш і вгодиш ти,
не помічаєш, як тулишся до грудей силоміць.
Божеволію від твоїх рук на моїй шиї.
Надави сильніше й залиш наодинці на кухні.
Задихаюсь, серце б'ється в шаленому ритмі -
це приємніше, ніж глибокі цілунки рвучкі.
Я кохаю тримати твою теплу руку коли ми гуляємо,
а не кривитись від того, як притиснеш до ліжка
так, що зап'ястя, душі на місці не відчуваю я.
Впіймала в хижі лапи мишеня дика кішка.
В мені нема тієї хтивості яку шукаєш палко.
Тішить уранці робити в ліжко тобі каву.
Лиш вона знищить запах вчорашнього алко,
що я випив, перед початком чергової забави.
Я кохаю ніжно, всі слова з моїх вуст - для тебе,
хоч не можу сказати того, що скінчить мої муки.
"Не тули своє тіло до мого, кохана, не треба.
Хочу слова, а не хрипкі стогони від тебе чути."
Страх, що кинеш самого після цього зізнання
не дає сил спинити цей театр нічний.
Я вірю, що все ж здатний на любов і кохання,
та плотолюбний світ, що в ньому ти мені чужий.
2023-07-09 13:11:20
1
0