Миттєвість
Твоє кохання як свіжий бутон троянди
Який подарував без усілякого приводу
Не в змозі виразити прив'язаність словами
Заманив в лабіринт цілунків без виходу.
Все мало б статись миттєво і ніжно,
Бутон би опав, лиш шипи кололи б спогадами серце.
Наші доріжки б розійшлись порізно,
Без надії, що кохання колись воскресне.
Однак засушив ти її ще коли горіло в ній життя
Прирікши пилитись у вазі до скінчення віків.
Розсиплеться, лиш доторкнися раз чи два,
Ще іскра і згорить, спробуєш врятувати - заробиш опіків.
Не тече сік життя від коренів до бутона,
Як в мені не бушує метеликів рій.
П'янка ріка з дурманного алкоголю
Стала шляхом туманним у тихий рай.
Відпусти, викинь врешті кохання померле,
Не мори ні себе, ні мене, ні любов.
Забрав тоді моє востаннє і вперше
Вкрав у квітки миттєвість, в мене сили й кров.
2023-09-11 09:46:47
2
2