О стаде баранов.
(18+)
Не нужно мне фальшивое общение, Не нужно мне эмоций подставных, Не нужно ограничивать движение, Речей моих и действий остальных. Не нужно забирать моё богатство, Мои дары лишь можно исчислять, Не в грязных суммах и противных баксах, А лишь в наполненных моей душой словах. Где я ругнусь, там расцветёт поляна, Где крикну я, тропинку прокладут, Всем нам дано, по жизни быть как стадо, И ждать пока мораль нам разжуют. Не нужен мне беспомощный характер, Мне не нужна та самая мораль: Где в сером, тусклом, неприметном стаде, Я буду только потерявшийся баран.
2022-01-25 19:00:55
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13229
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2458