.
Иван Пчельников
мой нежный свет, свет доброй речи уж долго ждать тебя изволь что я с охотой бесконечной ждала твой хриплый, громкий зов... и гул отчаяния в тот миг раздался! неодолимым вырвался из нежных уст, любить тебя, ценою жизни я поклялся, и пусть ты рядом, ну а я всё так же пуст. (Коллаб с Мирославой)
2022-01-27 18:43:55
2
0
Інші вірші поета
О внешних отличиях. О стаде баранов. Гимн Фофанки .
Інші поети
Leno4eek
@Leno4eek
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3507
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501