Покои
И снова тот тяжёлый день, В душе великою дырою, Ломает все преграды те, Которые я сам построил. И через слезы, через кровь, Через открытые мазоли Я собираю по частям Мои великие покои, В которых свет, свет ярких дней, В глазах луч солнца отразится. И искры тысячи огней, Душе моей дадут разлиться. Надежды зов, О Боже, свет: Не соблюдал твои устои. Руками сбив покои те, Которые я сам построил.
2022-01-24 17:05:59
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2508