Спокій
Десь в лісі птах співає. Маленьке зайченя, все скаче десь. Все квітне й пахне навкруги, Усе радіє на весні. Струмочок десь біжить в горі. А на галявині співає, для дівчини хлопця. Так ніжно та співуче, що серце замирає.  Вона його кохає, так ніжно обіймає. Все на в круги радіє, все листя зеленіє. Пісні його далекі, мов птахи та лелеки. В горі вони літають, та спокою не знають. Весна всіх обіймає, у гості зазиває. Щоб всі були ціленькі, красиві, здоровенькі. Щоб урожай був рясний, червоний, жовтий, красний. І вам того бажаємо, що самі забажаєте 
2022-12-23 18:28:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1970
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2486