І
Іноді сумую за тими, кого нема В моєму житті або і зовсім на світі. Але це поширене: "Відпусти, ще прийде весна". Іноді легше себе застрелити. Як можна забути спільні миті, Розмови серед нічної блакиті? Те, що пішло, вже не твоє, Як жовте листя, - перегніє. Сьогодні я ще раз, в останнє, Поблукаю мережами серцевих сповідань. Я знаю, що відкриються рани, Це особиста кара, без вагань.
2022-10-16 18:22:01
19
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Дякую🍵
Відповісти
2022-10-16 18:58:34
Подобається
Лео Лея
Чудовий вірш про те, що іноді важко відпустити.
Відповісти
2022-10-16 19:34:48
1
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Лео Лея Дякую 🍵☀
Відповісти
2022-10-16 20:33:25
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1967
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4100