N

Дівчина в сукні з вогневого листя На шиї носить дощеве намисто. Останні промені собі забирає, З теплом зв'язок весь припиняє. Відносини з подушкою перетворює в Тривожну прихильність від маренних див. Затримай подих, заплющи очі, З'являється хандра поряд щоночі, Вона на вушко колискову тобі прошепоче, Твій мозок тарганами обліпить охоче, Щоб ти нікуди від неї не втік, Їй все одно наскільки похилий вік. P. S. Фігня якась🧐

2022-10-24 21:25:50

13

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

В кожній фігні є лише частка фігні, все решта - правда 😉

Відповісти

2022-10-25 17:55:18

1

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Лео Лея 😏 ;)

Відповісти

2022-10-25 18:05:28

1

Тигриця

Класний, прикольний віршик. Але згодна з тобою - фігня. P.S. Дякую за тарганів, це моє улюблене слово в українській мові.

Відповісти

2022-12-20 20:19:45

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4655

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3933