N

Дівчина в сукні з вогневого листя На шиї носить дощеве намисто. Останні промені собі забирає, З теплом зв'язок весь припиняє. Відносини з подушкою перетворює в Тривожну прихильність від маренних див. Затримай подих, заплющи очі, З'являється хандра поряд щоночі, Вона на вушко колискову тобі прошепоче, Твій мозок тарганами обліпить охоче, Щоб ти нікуди від неї не втік, Їй все одно наскільки похилий вік. P. S. Фігня якась🧐

2022-10-24 21:25:50

13

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

В кожній фігні є лише частка фігні, все решта - правда 😉

Відповісти

2022-10-25 17:55:18

1

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Лео Лея 😏 ;)

Відповісти

2022-10-25 18:05:28

1

Тигриця

Класний, прикольний віршик. Але згодна з тобою - фігня. P.S. Дякую за тарганів, це моє улюблене слово в українській мові.

Відповісти

2022-12-20 20:19:45

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12687

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

3088