N

Дівчина в сукні з вогневого листя На шиї носить дощеве намисто. Останні промені собі забирає, З теплом зв'язок весь припиняє. Відносини з подушкою перетворює в Тривожну прихильність від маренних див. Затримай подих, заплющи очі, З'являється хандра поряд щоночі, Вона на вушко колискову тобі прошепоче, Твій мозок тарганами обліпить охоче, Щоб ти нікуди від неї не втік, Їй все одно наскільки похилий вік. P. S. Фігня якась🧐

2022-10-24 21:25:50

13

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

В кожній фігні є лише частка фігні, все решта - правда 😉

Відповісти

2022-10-25 17:55:18

1

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Лео Лея 😏 ;)

Відповісти

2022-10-25 18:05:28

1

Тигриця

Класний, прикольний віршик. Але згодна з тобою - фігня. P.S. Дякую за тарганів, це моє улюблене слово в українській мові.

Відповісти

2022-12-20 20:19:45

1

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3608

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1946