N
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Дівчина в сукні з вогневого листя На шиї носить дощеве намисто. Останні промені собі забирає, З теплом зв'язок весь припиняє. Відносини з подушкою перетворює в Тривожну прихильність від маренних див. Затримай подих, заплющи очі, З'являється хандра поряд щоночі, Вона на вушко колискову тобі прошепоче, Твій мозок тарганами обліпить охоче, Щоб ти нікуди від неї не втік, Їй все одно наскільки похилий вік. P. S. Фігня якась🧐
2022-10-24 21:25:50
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
В кожній фігні є лише частка фігні, все решта - правда 😉
Відповісти
2022-10-25 17:55:18
1
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Лео Лея 😏 ;)
Відповісти
2022-10-25 18:05:28
1
Тигриця
Класний, прикольний віршик. Але згодна з тобою - фігня. P.S. Дякую за тарганів, це моє улюблене слово в українській мові.
Відповісти
2022-12-20 20:19:45
1
Інші вірші поета
Вмій Віра Я наступний у черзі за щастям. В її обіймах
Інші поети
Wificchi
@Wificchi
Cillaniee
@Callme_Cillaniee
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760