В її обіймах

Коли ти відчуєш, що смерть коло тебе, Вона дишить тобі в лице Вже нікуди бігти, щось заболить поміж ребер, Не зможеш сказати "люблю" за потреби. Німий страх і малюнки перед очами, "Не виживеш" - чуєш ехо відвертих слів. Немає часу керувати думками, Часу нема виправити те, що міг. Усвідомити все в останню секунду - Мабуть жалюгідна сутність людини. Ми все не знаходимо приводу, Щоб позбутися життєвої плутанини. Поки ти ще можеш жити, Роби все, що є в твоїх силах. Поки не застряг у могильних брилах, Не сподівайся, що час не пливе. Зустрівшись очами зі смертю, Ти відчуєш її присутність. Ти впізнаєш її за безмовністю, Це дійсно страшна могутність.

2022-11-06 20:58:49

18

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Микола Мотрюк Це все правда, погоджуюсь з Вами! Дякую за коментар)

Відповісти

2023-01-01 08:33:34

1

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Микола Мотрюк З Новим Роком Вас! 🎄🥂⛄

Відповісти

2023-01-01 08:34:12

1

Микола Мотрюк

@"Поэтическая эльфийка" - WtS Дякую...) І Вас зі святом...)

Відповісти

2023-01-01 09:57:09

1

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2435

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10593