Вірші
Віра
У моєму поки невеликому серці,
Оселилась надія.
Моє майбутнє буде прекрасним,
Вогонь в очах не згасне.
У моєму ще не великому серці,
Оселилася ВІРА!
Мені гарантований успіх,
Я щаслива не тільки у мріях майбутніх.
Немає того, що не можливо здійснити.
Все у твоєму розумі, спробуй його спочатку змінити.
Дякуй, вір, і все здійсниться!
Любов відкриє для вас таємниці.
17
3
343
Вмій
Вмій триматися, навіть коли немає сил,
Це важче, ніж зможеш собі уявити.
Тільки відвернись, і вже немає крил,
Чи в дитинстві міг таке "щастя" збагнути?
Спокійною посмішкою закриєш рота безтактному,
Щоб більше не ліз куди його зовсім не просять.
Віддаєш перевагу мовчанню,
Це краще ніж якщо твоє серце розтовпчать.
Коли гіркі сльози поллються знов,
Досить себе жаліти.
Немає умов де ти не здатний вижити.
"Я гідний кращого" - до себе промов, взяв себе в руки і пішов!
15
6
221
В її обіймах
Коли ти відчуєш, що смерть коло тебе,
Вона дишить тобі в лице
Вже нікуди бігти, щось заболить поміж ребер,
Не зможеш сказати "люблю" за потреби.
Німий страх і малюнки перед очами,
"Не виживеш" - чуєш ехо відвертих слів.
Немає часу керувати думками,
Часу нема виправити те, що міг.
Усвідомити все в останню секунду -
Мабуть жалюгідна сутність людини.
Ми все не знаходимо приводу,
Щоб позбутися життєвої плутанини.
Поки ти ще можеш жити,
Роби все, що є в твоїх силах.
Поки не застряг у могильних брилах,
Не сподівайся, що час не пливе.
Зустрівшись очами зі смертю,
Ти відчуєш її присутність.
Ти впізнаєш її за безмовністю,
Це дійсно страшна могутність.
19
11
185
N
Дівчина в сукні з вогневого листя
На шиї носить дощеве намисто.
Останні промені собі забирає,
З теплом зв'язок весь припиняє.
Відносини з подушкою перетворює в
Тривожну прихильність від маренних див.
Затримай подих, заплющи очі,
З'являється хандра поряд щоночі,
Вона на вушко колискову тобі прошепоче,
Твій мозок тарганами обліпить охоче,
Щоб ти нікуди від неї не втік,
Їй все одно наскільки похилий вік.
P. S. Фігня якась🧐
14
5
365
І
Іноді сумую за тими, кого нема
В моєму житті або і зовсім на світі.
Але це поширене: "Відпусти, ще прийде весна".
Іноді легше себе застрелити.
Як можна забути спільні миті,
Розмови серед нічної блакиті?
Те, що пішло, вже не твоє,
Як жовте листя, - перегніє.
Сьогодні я ще раз, в останнє,
Поблукаю мережами серцевих сповідань.
Я знаю, що відкриються рани,
Це особиста кара, без вагань.
20
3
375
Я наступний у черзі за щастям.
Я наступний у черзі за щастям,
Бажання вже теж придумав.
Я рік як страждаю від болі,
Її проклинав, - збожеволів.
Це плата за мою непокірність,
Це плата за любов до життя,
Чи є взагалі у них лю́дяність?!
Хóчу щоб знову жилá сім'я.
Я спиною захищав свого друга,
Однак не впізнав лице ворога.
Він за маскою турботи,
Мене калічив до кровавої блювоти.
Я наступний у черзі за щастям,
Бажання вже давно написав.
Я хóчу кінець напастям,
*Заплакав*
"Я хочу,...сім'я." *кулаки до болі стискав*
16
2
264
