рани власних острахів
goretober 27: kiss of death (поцілунок смерті) тоді вже нічого не буде: ні ліхтарного померанця, ні розколин під підошвами, ні дітей, що перелізають через залізні паркани, гранатом рум'янять коліна і потрапляють у лапи голодної зими, на власному тлі розлюченою - зима більше не закінчилася, льодовою сіллю зализала рани, гранатом зарум'янила сни. нічого тоді вже не буде, окрім чужого тепла, скутого потойбічністю, вологи на власних губах (на ранах власних острахів), та скільки не кусай, до неї не дотягнешся ніколи - вона всюдисуща, невідчеплива й невмолима. залізний паркан перед неправильним поворотом, котрого ти ніколи в житті не обирала. вона стане тріщинами на асфальті, ліхтарним померанцем, згашеним полум'ям, топотом квапливих ніг, що ніколи не добігли до раю. вона стане поцілунком на ранах твоїх острахів, твоїх неважливих слабостей. та ніколи не закінчиться, твоя єдина справжня зима, зате ж тобі буде вічно шістнадцять. а цю метафору колись нарікали сонячною. правда ж?
2022-10-28 06:54:47
6
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1241
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1429