вологий короб з вишневого льоду
кепрісія
goretober 17. under the skin (під шкірою) червів під золотом нарікають венами; ядучі вузли мап метрополітену, що ховається під людськими кроками, шумом рудих рейок, що десь за три поверхи під важким ґрунтом - нарікають легенями. вологий короб з вишневого льоду нарікають комфортною зоною, мішки хибних форм, литі кров'ю, що горять під вагою втоми, під рудими рейками дихання, що влізає під карбоване золото, під молочний кришталь, критий холодом - нарікають вони просто "молодість". під фортецею, що оборонена лише словами, піснями неспіваними, сидять по комірках глибоких сотні тисяч бридких паразитів - але це так і треба, повіриш? де тут владою литі дорогі - горні хребти, що не зашкодять руху двадцяти, тридцяти, сотні потягів, що не знають свого міста призначення? (ви назвете це здатністю жити?) червів під золотом нарікають венами. тільки як мені нарікати той факт, що пісні на обороні фортеці хтось завжди доспівує за мене, а потім починає наново?
2022-10-17 08:22:31
6
0
Інші вірші поета
висотки-трамваї-печалі мої провідники зіткнення галактик ні крові, ні поту
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3367
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2393