хвороба "к".
я ураган, я буря, я стихійне лихо. керую хмарами, дощем, вогнем. не можу без невинних жертв, без тих, хто попаде у смерч. у смерч моїх бурхливих вигадок, ілюзій, здається, я на грані почуттів і в мить я плачу. і сміюся. хвороба? смерть? але не знала я тоді напевне, що це один із проявів того, що називається кохання. 11/10/18
2018-10-11 04:03:56
6
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2655
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4017