кімната.
kataiss
××× ××× ××× гучна кімнатна тиша тисне, витісняє, б'є. не можу обернутись — позаду мене хтось є. чийсь шепіт лоскоче слух, змушує тремтіти. я чую кроки - це не може бути привид! двері на замок, підперти стільцями. залізти під ковдру, молити пощади. закрию очі - все це неправда, але ж що там гадати, як вже не жива я. 6/10/18
2018-10-06 23:17:08
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Стефанія
Це не привід це НЄХ І вони всюди
Відповісти
2018-10-07 10:27:44
1
Сніданок з Едемом
😍
Відповісти
2018-10-07 16:46:58
1
Інші вірші поета
ментальність. хвороба "к". я.
Інші поети
David Laurent
@ledavdebvs
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2546
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383