кімната.
××× ××× ××× гучна кімнатна тиша тисне, витісняє, б'є. не можу обернутись — позаду мене хтось є. чийсь шепіт лоскоче слух, змушує тремтіти. я чую кроки - це не може бути привид! двері на замок, підперти стільцями. залізти під ковдру, молити пощади. закрию очі - все це неправда, але ж що там гадати, як вже не жива я. 6/10/18
2018-10-06 23:17:08
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Стефанія
Це не привід це НЄХ І вони всюди
Відповісти
2018-10-07 10:27:44
1
Сніданок з Едемом
😍
Відповісти
2018-10-07 16:46:58
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8995
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1713