У світі снів я хочу жити

Катерина Родіна

У світі снів я хочу жити! Нехай ті сни жахітям будуть, Залишусь там я на все життя. Мені краще бути в сні жахіть, Чим в реальному світі угасати. Хочу я бути Кентавром - буду, Хочу бути Веліалом - буду, Чи самим Богом - буду. Ніхто не зможе обтинати! Що очікує мене після смерті? Напевно, у сні залишусь я на віки, Хочу цього, якнайшвидше. Вже не важливо що скажуть предки! Хоч пробула я тут не вічність. Але очікую... Не перший день, не перший рік. Невдовзі це трапиться... Та потраплю у твої обійми, В міцні обійми Морфея...

2022-10-06 11:09:49

Інші вірші поета

Сколопендра Водяник Червона роза Віра у кохання

Інші поети

Vorozhka

@Vorozhka

Цірук Тетяна

@tsirukt

Тетяна Войтович

@Tevoj

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11208

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1075