Війна

Katharina Sydoruk

Кожен ранок прокидаючись я молюсь Чи почую голос мами і тата з їхніх вуст? Чи здійсняться мої мрії й сподівання, Щоб нарешті закінчилися ці страждання? Ракета летить — життя забирає, І вже за вікном чиясь мрія згорає! Можливо вони хотіли мирно жити? Можливо когось просто щиро любити? Та все це нахабно в них відібрали І все що могли вони зруйнували... Маленька дівчинка хотіла дорослою стати, Навіть навчилась уже читати, Та білим ангелом стала вона... Все це зробила — клята війна! Кожне зруйноване життя і мрії, Кожного з нас забрані надії, За кожну донечку та сина За маму, тата і за кожну родину Ми помстимося вам у тричі, Кожному дивлячись прямо у вічі! Наша ненависть до вас не стліє, Вона з кожним разом тільки міцніє !

2024-09-06 16:59:49

0

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3367

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12103