Прірва
Здається ми одні у цілому світі, Неначе ми лиш на цій орбіті, Ти не знаєш чи можеш все зуміти, Але не можеш вже терпіти. Здається це уже кінець, Ведеш себе неначе, той сліпець. Невже не буде більш нічого? І лишиться одна тривога? Ти руйнуєш, усі мости, Якими я могла прийти. Не даєш нам більше шансу, Бо вже немає того сенсу, Все можна було повернути, Але цього тобі вже не збагнути. І лише прірва лишиться між нами Вже не горить тими вогнями. Ми обрали лишитись в тишині Кожен зі своїми думками нині...
2022-02-05 12:38:28
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2215
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3206