Прірва
Здається ми одні у цілому світі, Неначе ми лиш на цій орбіті, Ти не знаєш чи можеш все зуміти, Але не можеш вже терпіти. Здається це уже кінець, Ведеш себе неначе, той сліпець. Невже не буде більш нічого? І лишиться одна тривога? Ти руйнуєш, усі мости, Якими я могла прийти. Не даєш нам більше шансу, Бо вже немає того сенсу, Все можна було повернути, Але цього тобі вже не збагнути. І лише прірва лишиться між нами Вже не горить тими вогнями. Ми обрали лишитись в тишині Кожен зі своїми думками нині...
2022-02-05 12:38:28
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2378
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2794