Знову
У пущі цих не радісних подій,
Шукаю прихисток,
Від своїх емоцій.
Вони немов би звірі
Знавіснілі,
Мене нестримно хочуть в пекло затягти.
Я знов борюся, подавляю сльози,
Як оглянусь, не розумію
Хто і де я
В пориві знов, нестримних емоцій
Посеред ночі закричу я,
В надії вирватися...
Знов душать сльози,
Знов не знаю, як вдихнути.
І знову я на самоті
Тону я в морі від емоцій,
Не в силах витримати течії.
І так печально, що знов вони сумні
2025-02-12 19:28:40
1
1