عودة مغترب ...
و يأتي إليّ حضنك بعد عاصفة غياب طويل! , عاصفة لم تخلف ورائها سوى دمار مدن عدة! , النار التي أُشعلت في صدري بعد رحيلك أتيتُ أنت الآن لتطفائها! , أتيت كما يأتي الربيع بعد الشتاء و موجات بردهُ المُدمرة ! , أتيت بزرقة عيناك لتُنير سمائي مجدداً . أخرج إلى الميادين لأُخبرهم , ليعلم الجميع أنك عُدت ! ينظرون إلىّ نظرة فاقد العقل, و لكن نظرة الجنون في أعينهم أفضل بكثير من نظرات الشفقة التي كنت أتلقاها أثناء غيابك ! أعدت إليك الوطن الذي هاجرته دون أسباب, بالرغم من أن الوطن أعتاد ع التماس الأعذار !, و لكنك الآن أتيت و ذلك ما يهم, أستقبلك بذراعين مفتوحين إلى آخرهما , لترتمي بين أحضاني و أنت تجهش في البكاء و العويل كمن فقد كل ما يملك! , كعودة مغترب إلى وطنه بعد غياب طال لعقود . قدرنا دائماً يرتبط سوياً , فأنت بدوني تفقد أنفاسك كما آني بدونك أصبح جسد فقط دون روح . عُدتْ إلىّ لتعود سعادتي و دفئي ... 11:51 p.m. Fri .. 7th September 2018 .
2018-09-11 17:24:01
9
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Khokh..
@نـُونِه حديثك دائماً مقنع بشكلاً ما , و أسفه لاحمرارك 😂😂
Відповісти
2018-09-12 10:10:57
1
نـُونِه
@Khokh.. لا داعي،😂😂❤❤
Відповісти
2018-09-12 10:13:36
2
Khokh..
Відповісти
2018-09-12 10:14:41
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3502
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1538