عودة مغترب ...
Khokh..
و يأتي إليّ حضنك بعد عاصفة غياب طويل! , عاصفة لم تخلف ورائها سوى دمار مدن عدة! , النار التي أُشعلت في صدري بعد رحيلك أتيتُ أنت الآن لتطفائها! , أتيت كما يأتي الربيع بعد الشتاء و موجات بردهُ المُدمرة ! , أتيت بزرقة عيناك لتُنير سمائي مجدداً . أخرج إلى الميادين لأُخبرهم , ليعلم الجميع أنك عُدت ! ينظرون إلىّ نظرة فاقد العقل, و لكن نظرة الجنون في أعينهم أفضل بكثير من نظرات الشفقة التي كنت أتلقاها أثناء غيابك ! أعدت إليك الوطن الذي هاجرته دون أسباب, بالرغم من أن الوطن أعتاد ع التماس الأعذار !, و لكنك الآن أتيت و ذلك ما يهم, أستقبلك بذراعين مفتوحين إلى آخرهما , لترتمي بين أحضاني و أنت تجهش في البكاء و العويل كمن فقد كل ما يملك! , كعودة مغترب إلى وطنه بعد غياب طال لعقود . قدرنا دائماً يرتبط سوياً , فأنت بدوني تفقد أنفاسك كما آني بدونك أصبح جسد فقط دون روح . عُدتْ إلىّ لتعود سعادتي و دفئي ... 11:51 p.m. Fri .. 7th September 2018 .
2018-09-11 17:24:01
9
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Khokh..
@نـُونِه حديثك دائماً مقنع بشكلاً ما , و أسفه لاحمرارك 😂😂
Відповісти
2018-09-12 10:10:57
1
نـُونِه
@Khokh.. لا داعي،😂😂❤❤
Відповісти
2018-09-12 10:13:36
2
Khokh..
@نـُونِه 😃💜
Відповісти
2018-09-12 10:14:41
1
Інші вірші поета
أرجوك عُد! ... وحش .. علامات استفهام أمان
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1564
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3634