Ми з донькою сиділи якось на галявині, по при хаті, на гойдалці одного чудового сонячного ранку за кавою. І вона запитала мене про мої сни… Ця тема її бентежила, бо вона також хотіла зрозуміти взаємозв’язки між снами і реальністю, бо щось пазли її буття не можуть віднайтися. Вона вбачає, що моя історія могла б пролити світло на певний стан речей щодо її світу, бо ми можемо бути пов’язані. Тож я почала пригадувати:
- Все це почалося із цих снів… Вони мають початок, але ще не мають завершення.
- Так, це правда! Це так мучить, що воно не має завершення, бо щось мусить бути ще, чого ми не бачимо, може й пов’яжемо!
- Я знаю, що має бути і до речі, я буквально кілька днів тому зрозуміла, в чому продовження.
- Це дуже чудово, розповідай. Так… Має початок, не має завершення. Який початок? З чим це зв’язано?
- Це пов’язано з тим, не пам’ятаю, в якому році це все було… Мабуть, у 2000-му році. Так, згадала.
- 23 роки тому.
- Так, ми з тобою поїхали в Коктебель. Я туди поїхала працювати заступником директора табору на усе літо. В таборі мене селять разом із ще двома жінками…
- Я нічого не пам’ятаю. Як ти то пам’ятаєш?
- Це не можна не пам’ятати. Це, доню, була відправна точка. Тож, ти живеш з дівчатами в окремій кімнаті, а я з цими двома жінками. Я прихожу в кімнату і я заціпеніла: я перед собою побачила людину, яка в моєму розумінні, в моїй уяві, виявилася якимось таким, як тобі сказати, в людській подобі нелюдини. Я навіть не можу тобі сказати, в чому. Така повна жінка, її звали Олена. Я її шукала потім. Оця енергія на мені є, коли я про неї говорю. Тож, я зловила її погляд і я більш нічого не бачила, лише зловила її погляд. А другу жінку, я навіть не знаю, як звати, не запам’ятала. Вона така, «сіра миша».
- А як вона виглядала?
- Така білява, з карешкою, середніх років.
- Схожа на хоронительницю з мого сну… Але ж, може й не вона. Я просто шукаю одну людину, де вона може пересіктися. Але продовжуй. Я питатиму, як виглядають люди, яких ти зустрічаєш уві сні чи в реальному житті на своєму шляху.
- Вона ще чим-небудь виділилася? Якісь деталі?
- Не знаю, зараз ще поки що не готова, бо на мені енергія цієї людини. Вона до сих пір з мене не вийшла, оця людина, тому я знаю, що ще буде продовження та завершення. Я відчуваю час від часу її енергію, хоча людини нема. Я її шукала.