- Вибач , але на сьогодні ми завершили - промовила Мая.
- Що ?Я тільки війшла в смак .
- Софі !- вона провела очима в бік компанії Аліка та Даші - ти ж не така , не буть такою ревнивою - шепотом промовила  Мая.
- Що ?Мая !Я не ...
- Якщо ти думаєш що я не здогадаюся і не дізнаюсь ти дуже помиляєшся - посміхаючись промовила чарівна дівчина .
Я  відповіла легкою  посмішкою і  пішла з зали .
Йдучи по коредору я довго прокручувала події в залі , й не помітила як дійшла до кімнати .
Чудове, світле приміщення завжди радувало мене .
Цікаво , а що вони зараз роблять ?
Ну звичайно займаються але скоріше всього й сміються над розповідями один одного .
Наші заняття ніколи так не йшли !
Сидячи на ліжку та листаючи якусь книгу я почула відкривання дверей .Піднявши голову побачила силует високо хлопця .
- Алік ?!Що ти тут робиш ?
- Амм..Ну я вирішив що тобі не вистачило наших занять . З Маєю ж не так ...
- Сумно ?Не цікаво ?Так ....Я теж це зрозуміла - жартуючи над ним доповнила я .
- Ах !Все з тобою зрозуміло !Тобі ще й зі мною не цікаво !
- Я не казала що з тобою не цікаво , я сказала що заняття жааах - сміючись промовила я .
- Софі ! - і ось його чарівна посмішка - Ам..Софі .
О ні , я залишилась на його посмішку і він це помітив .
- Пішли .
- Що ? Куди ? - здивування з'явилося на моєму обличчі.
Він встав і взяв мене за руку потягнувши за собою .
***
- Як неочікувано ,ми в бібліотеці !- промовила я саркастично .
- Так .Він потягнув мене за руку і посадив на стіл .
- Ам ...Мені здається що на стіл сідати не можна .
- Тобі здається - посміхаючись сказав він і приблизився до мене .
Я здивовано дивилась йому в очі й тільки зараз помітила що між нашими обличчями пару сантиметрів .
І ось він .Ніжний поцілунок .
- Це можна було зробити в кімнаті - тихо промовила я .
- Але в бібліотеці цікавіше .
- І з якого це дива ? Я ж не читала книгу і ...
- Ну ти винна .Сама ж мене спокушала .
- Що ?
- Твої ревнощі це так мило - посміхаючись сказав він .
- Амм..Я не ревную .
- Не вмієш ти брехати .Ти завжди посміхаєшся коли намагаєшся сказати неправду .Ну але як твій вчитель я не одобрюю такі дії але як ...
Я дивилась на нього з очікуванням цього слова .Як хто ? Що між нами ?
- Софі ?
- Що ?Як хто ?
- Ну ...Незнаю ...
А , ну зрозуміло .
Зі сумом на лиці я опустила погляд .
- Я ж не знаю хто я для тебе .
- А хто я для тебе ? Учениця?
- Знаєш ,взагалі-то ...
- Все зрозуміло - не давши йому промовити,я зупинила його .
Я злізла зі столу і хотіла розвернутись і піти .Але він схопив мене за руку розвернув до себе і...