Новий день .Нове завдання. І знову ...
Не встигла я навіть подумати як в кімнату вірвався він.
- Алік !Я взагалі-то спала .Ні , ну ти точно колись ввірвешся суди і я буду без одягу .
- Ну , я впринципі не проти .
-Ооо..То сьогодні в тебе ігривий настрій .Ти дивись так не жартую я ж мала .
Він посміхнувся .
-Я радий що ти це признала .
Я закотила очі .
-Чого ти прийшов ?
- А ти що не рада мене бачити ?Ах..
-Дуже награно .Постарайся краще .
-Оу ..Ну я стараюсь.Ну так от , я прийшов для того, що б ти відкрила другу силу чи ти вже не хочеш ?
-Хочу !Звичайно хочу !- радісно прокричала я - Стій ...Знову в бібліотеку ,о ні .
-Ні ,сьогодні я добрий . У нас практичне завдання.
-Клас!Стій , а чому ти такий веселий ?
- Неважливо .тебе це не стосується .
-Ооо..Старий Алік знову тут .
-Ееей.. Ну все знову  в бібліотеку йдемо .
-Ніііі..Тільки не туди .
Він посміхнувся розвернувся і вийшов з кімнати .Через пару хвилин я була готова .
- Ах...Тільки не кажи що я маю читати ?
- А що будеш робити в бібліотеці ,якщо не читатимеш ?
Я показала сумне личико .Він посміхнувся .
Через деякий час ми були вже були в бібліотеці і я читала вчорашню книгу .
І двері відчинилися .Це була Мія і якийсь хлопець.
- Привітик - Мія голосно промовила  - Він знову тебе мучає - переводячи погляд на мене сказала  вона.
- Так .Жах !- сказала я жартуючи .
- Софі.... - сказав Алік дивлячись в книгу .
- Що?
Він підняв голову і подивився на мене - Якщо хочеш ще одну книгу так і скажи .Не треба щось вигадувати - не забираючи ранкову посмішку сказав він.
Я знову показала сумне личико .
- Мія , а хто це біля тебе ?Твій хлопець ?
Вони обоє опустили погляд .А Алік ще ширше посміхнувся і сів біля мене .
- Так і тримати .За цю фразу можеш переставати читати .
Я здивовано подивилась на Аліка і кинула книгу в бік .
- Ми ...- сказала Мія .
- ...Друзі - продовжив хлопець .
Я давно не бачила настільки сором'язливу ситуацію.
- Алек чому ти такий веселий ? - здивувалась Мія .
- Це не наше діло - повторюючи голос Алекс сказала я .
- А за це береш і читаєш .
- Ну блін .
- Доречі ,Мія , діло то твоє впринципі ,пішли поговорим .
Вони вийшли з кімнати .
Тобто ? Це не чесно !
- Доречі я Ден .
-Софі .
-Ти так не ображайся на Аліка він ...Ти звикниш - він посміхнувся .
Вау доречі гарна посмішка .
- До цього можна звикнути ?- жартуючи сказала я .
І почала читати книгу .Інакша буде гірше .
- Слухай він ж тобі цим і подобається.
- В якому сенсі ?
Все ще читаючи книгу сказала я .
- Ну ..Як хлопець. Внього багато хто закохується .В тебе велика конкуренція .
Я здивувалась і підняла погляд .Ми дивились один на одного ,а потім зайшли Алік і Мія .Вони були веселі та сміялись .
- Ден пішли .
Він встав .І підійшов до Мії , а я ще досі шоковано дивилась на нього .
- Це нормально - дивлячись на мене і посміхаючись сказав Ден .
І Мія і Алекс переглянулись здивовано .
- Що ? - запитали вони .
- Не ваше діло , так Софі ?- сказав Ден.
- Це не правда !- сказала я ще шокованою .
Він посміхнувся і вони з Софі вишли .
Алік підійшов ,сів на стілець і сказав .
- Ви про що говорили ?
- Це не твоє діло !
- Ого ,мала , стала злюкою .
Я встала з-за столу і пішла.
- Софі !
Але я вже вийшла з бібліотеки .
Хах .Мені ?!Мені подобається Алік, не смішіть !І взагалі про що вони розмовляли ?
Я не хочу читати дурні книги .Чому просто не можна сказати ? Це не чесно !
Я йшла по довгим та гарним коредорах .Все це місце було пропитане історією та магією ,я хотіла стати частиною цієї історії .Задумавшись я й не помітила ,що вже довгий час йду , я навіть не знаю де знаходжусь .
- Це якийсь серіал про Гаррі Поттера !Чому тут так легко заблудитись ?- в голос сама в себе запитала я .
- Можливо тому що це також чарівне місце .Таке ж чарівне як і ти .
Я здивувалася почувши це й чоловічий голос. Я повернулася до містя звідки і йшов він .
- Аммм..?- видала якийсь звук я
- Я Алан .А хто ця неймовірна красуня?
-Амм...- вже посміхнено промовила  я - Я...
- Це тебе не має хвилювати ,Алан !- почувся голос за моєю спиною.
О ,ні , це й голос мені дуже знайомий .
Я відійшла .
- Яка тобі різниця хто знає моє ім'я ?!
- Ти зараз в мене на уроках ,а після них роби що хочеш .Але зараз в тебе заняття!
- Алік ! Я пішла з них !
- Тобі ніхто не дозволяв .
Алан в цей момент просто дивився з боку але вирішив вмішатися .
- Слухай , Алік завжди занудствує .Давай я дам тобі свій номер і ми підемо вдвох прогуляємося .- підходячи до мене високий хлопець ,брюнет з неймовірно великикою самооцінкою, я вважаю із-за того що одного разу він накачав собі прес, самовпевнено розтягуючи посмішку .
Але я пограю в цю гру .
- З радістю - простягаючи свій телефон сказала я Алану.
Злість Аліка було видно за кілометр .Він набрав цифри та підписав себе простягаючи телефон ." Красуньчик " - хах ,як самовпевнено і як банально .Але емоції цікаві .
- Софі!Негайно !- сказав Алік .
- Що?- граючи нерозуміння сказала я .
- Вау...Все ж таки Софі .Миле і гарне ім'я - Алан.
- Дякую ...- посміхаючись сказала я
- Ну все ! - Алік взяв мою руку і за мить я опинилася в бібліотеці .