Я прогулювалась по школі .Все було таким гарним та казковим. Я навіть і не могла мріяти про те що опинюсь в такому місці  ,але я думала про зовсім інакші речі ."Чому я тут ?І як це все вийшло ? Лише немов вчора я гуляла по місту ,веселилась з друзями і ....була з батьками ...."
Я й не помітила як дійшла до кімнати Маї .
- Привіт , ти чого одна ?В тебе ж заняття з Аліком . Хоча на твоєму  місці я б теж втекла- сказала вона .
- Нічого , не хочу про це .Краще розкажи які в тебе сили ?
- Ого .Так одразу .Ну добре .Я не особлива тому в мене одна сила я можу змінювати спогади .
- Ого , це так круто .
- Не завжди , іноді ти можеш накоїти те чого не хочеш  - вона сумно відвила погляд але потім одразу подивись на мене і посміхнулась ,це була сумна посмішка і я не розуміла чим можу їй допомогти .Це так дивно я бачу її всього лиш третій раз але чомусь хочу допомогти. Але я відвела ці думки,і подумала що Мая дуже цікава і дивна.
-Слухай а якого кольору твоя сила? - спитала я.
-Ах ,так ось чому ти вирішила зі мною поговорити .
- Ні ти що ,я просто...
-Нічого ,слухай ти скоро дізнаєшся яка в тебе сила не переживай - вона встала і зібралась вийти з кімнати.
-Добре , але якого кольору? - йдучи  за нею сказала я .Але вона так і не відповіла .
Я вирішила піти в кімнату .
Через деякий час в кімнату зайшов Алік .
- Слухай ,ти взагалі не вмієш стукати ,чи що ?
- Ти хочеш дізнатися яка в тебе сила ,чи ні ?
- Ну ...Ти дізнався тепер хочу і я .
- Я то дізнався але тобі не скажу .
- Тобто ? Ееее..Не справедливо !
Він подивився на мене знову показав свою посмішку і сказав .
- Тут я вирішую справедливо чи ні .Ти сама повинна відчути поток сил ,Софі .
- Чудово ! Тоді навіщо мені бути тут? Якщо я сама все роблю !
-Ти під захистом .І не потрібно так себе поводити !Ти не мала дитина .
Хоча ти в 17 не дуже й доросло мислиш.
- Ееей....Переставай мене називати малоліткою! Набридло  вже. Ти й не дуже доросліший за мене .
- Не наглій дитино .Я твій вчитель .
- І що я такого поганого зробила, що так сталось .
Він злосно подивився на мене .
-Не подобається зміни. Чекай, ти ж не можеш .
- Знаєш що ...
Він махнув рукою і я не змогла відкрити рота .
- Так краще - що це ще за нагла посмішка? Ти в мене ще отримаєш. - Ти в мене цілими днями і ночами будеш працювати поки не здогадаєшся ,що в тебе за сили !
Він розвирнувся і пішов до дверей і мене потягнуло за ним.