- Ти серйозно?!- зізлістю сказала я .
- Я знаю Алана ,він не та компанія яка тобі потрібна !
- Звідки ти знаєш що мені потрібно ?Можливо я і хочу бути в такій компанії !
Він лише закотив очі і обернувся .
- Що за дитячий сад ?! Я розуміюся в людях, і знаю який він, і що від нього можна очікувати !
- Серйозно ?! - повертаючись до мене сказав Алік .
- Так !
- Хах .І який він ?
Я подивилась на Аліка .
Що це ще за допити !
- Він нахаба , не розуміє елементарних речей , думає що найгарніших в світі ,та вважає що собою може завоювати будь-яку дівчину.
Він дивно дивився на мене, а потім сказав .
- Ну і навіщо тобі така компанія ?
- Яка тобі різниця, як ти казав " це не твоє діло " , так ?
Він підійшов блище і ми опинилися близько один біля одного .
- О ,ні, це якраз моє діло .
Я дивилась на нього і не розуміла чому ,чому це його діло , чому це його стосується ,чому так хвилюється за мене ?
Моя злість пройшла і залишилося одне недорозуміння і питання на яке ніхто не мав відповіді . Але я все ж таки вирішила запитати .
- Чому?
Він дивився на мої очі ,а потім посміхнувся і сказав ,відходячи від мене .
- Тому що частина твоєї другої сили .
Що ? І все ? Дурепа .
- І яка вона - трохи з сумом промовила я ,а він повернувся знову до мене і сказав сидячи на столі .
- Ти не рада що дізналась свою силу ?
- Та ні , рада .Чекай , ви що все це підстроїли ?
- Амм....- Алік зупинився ,незнаючи що мені відповісти .
- Алік! Я не можу повірити що ви все підстроїли. Навіть те що Ден сказав що ти мені подобаєшся .І цього Алана ?!
- Що сказав Ден ?!- в шоці запита Алік .
Тобто ?Він не знав що Ден мені це сказав?Блін , дурепа !
- Що?- роблячи вид що я не розумію про що він сказала я .
- Що сказав Ден ?
- Нерозумію про що ти ?- посміхаючись типу " Ти про що ?"
- Софі !
- Яке в мене зараз завдання ?- підходу до шафи з книгами в стіні і починаю щось шукати .
Алік непомітно для мене підійшов і поверну мене , і я знову опинилась затиснутою між ним і стіною .
О, ні , мені нема як відійти .Що робити ?
Дивилась на протилежну шафу ,скрізь Аліка ,і робила вигляд ніби я про щось задумалась ,але думки були лише про те що робити , як вийти з цієї ситуації ?
- Софі .
- Мм..??
- Ти ж знаєш що я вмію читати думки доли маю дотик з людиною - посміхаючись сказав він дивлячись мені в очі.
Почувши це я була шокована як я могла про це забути .І перевела погляд на нього.
- Амм..Ти ж не ...
Я хотіла сказати чи прочитав мої думки але по його вигляду можна було зрозуміти " Ти серйозно ? Звичайно ж прочитав "
- Ам...- продовжила я .
Він посміхався і дивився на мене .Поки я дивилась на книги ,на стіл ,на люстру ,в вікна ,куди завгодно але тільки не на нього .
- Ми домовились з Маєю і Деном про те що вони зайдуть і ми вийдемо ,а Ден ...ну в нього також ця здатність і він тобі щось скаже ,а Алан він просто попався під руку .
- Понятнінько ...- дивлячись в підлогу сказав .
- Ти настільки соромишся ,чи просто не хочеш дивитися на мене ?
Чому ти такий веселий ?Це не смішно!
- Соф !Ти ж розумієш що можеш казати це я ж всерівно все чую .
Я підняла очі і подивилась на високого хлопця ,який тонув в своїй неповторній посмішці .
- Ну нарешті !
Ми десь хвилину дивилися одине на одного ,а потім він просто відійшов  ,сів на стілець спиною до мене  і промовив .
-Ти ще не прочитала книгу .
-Що ?! Це все що ти скажеш ?!
-Ага .
Я закотила очі і була одночасно роздратованою та шокованою.
-І не треба закочувати очі ,сідай і читай .
Що ?Як ти це ...?
Я сіла і почала читати .
-Ця книга ,вона не закінчується !Я вже неможу її читати .
- Читай !
-Ні ,я більше не буду ,я вже втомилась від неї -я поклала голову на стіл .
- А якщо я тебе поцілую коли ти її закінчиш читати  .
-Що ?! -я підняла голову, шоковано і  злосно подивилась на нього - Перестаній посміхатися !
-Тобі не подобається моя посмішка ?
Я дивилась на нього і відчула як мої щічки червоніють ,а потім я закрилася книгою .Я відчувала його посмішку на собі .
Я дочитала книгу та відклала її потім подивилась в вікно і побачила що вже темно .Я знаю що зараз зима але я не очікувала що вже вечір .
- Щось сталось?- запитав Алік.
-Амм..Ні , мабуть ні .Просто ...
- Що ?
Я втомлено подивилась на нього .
- Хочу спати .
- І все ...?
-Так.
Я встала поставивши стілець на його місце і ми пішли по коредору .Ми йшли мовчки і я думала про його фразу "а якщо я тебе поцілую коли ти закінчиш її читати " .Я закінкчила . Але тиша раптово зупинилася.
- Ну все.
- Що ?
- Ми вже біля твої кімнати можеш іти ,чи ти хочеш що б я тебе і в ліжко поклав ?
Я вже в який раз за сьогодні закотила очі.
Але він підійшов блище і вирівняв лінію між нашими обличчями .
- Мені подобається коли ти так робиш -сказав він шепотом ,а потім поцілував мене .
Це було ніжно і мило .І мабуть я б хотіла що б так було завжди .А потім він відійшов і пішов в бік своєї кімнати й не обертаючись сказав .
- Я ж обіцяв.