-Ам...Ден...я...- він не дав домовити дівчині,він притягнув її блище  і жадібно поцілував .
Це був пристрасний поцілунок .Дівчина спочатку була здивована але потім вона відповіла тим самим .Вони обоє бажали цього не менше ніж інший . Хлопцю мабуть набридло опускати голову, щоб дотягнутися до дівчини тому він підняв її і посадив на широкі плоскі дерев'яні поручні. Поцілунок тривав довго але коли двоє від недостачі повітря відірвались один від одного вони довго дивились один на одного і зовсім не жалкували про те що зробили .
Вона сиділа на поручні, а він тримав її .
- Мая...- нарешті промовив хлопець .Вона спостерігала за ним - Ти... - продовжив він - Ти мені подобаєшся...- від дивився за її реакцією але вона лише посміхнулась наблизилась до його обличчя і промовив.
- Здається , я відчуваю те саме - промовила вона і затягнула хлопця в ще один поцілунок .
- Ти ж тепер моя дівчина ,так ?
- Так - посміхаючись промовила мила блондинка .
***
Я все ще була в бібліотеці .Надіюсь в них все добре .Що ж мені робити тепер ? Аххх... В бібліотеці сумно!
І думки про поцілунок одразу прийшли на думку і я покрасніна .
Хоча буває і цікаво .
Я пішла в кімнату .Мені надійшла СМС .
Бест Френд 😅:
" Соф , ти де ділася ?Твій батько каже ,що ти поїхала навчатися в інше місто .Соф , як так ? І до того ж стається щось дивне зі мною"
Марк !?Я зовсім забула про нього .СТОП .Тобто , вони йому сказали ,що я поїхала ?!Як він може ?Він мене зовсім не шукає ?!Що означає щось дивне ? СТОП! Він ж також народився 18 числа але наступного місяця .Блін !А можливо .... Треба поговорити з Аліком .
Через 4 години я зустріла Аліка в коредорі .
- Привіт ,щось сталось ти якась дивна . - сказав Алік .
- Треба поговорити .
- Про що ?
- Слухай. Амм... Всі хто народились 18 мають сили ?
- Ам...Ну...Так якщо сили були не забрані , а що ?
- Ам..- я дивилась в підлогу .
- Софі ! - голос став серйозним .
- Ти знаєш людину яка народилася 18?
- Я...- я хотіла сказати щось але ...
- Софі ! Ти не розумієш що це серйозно ?! Ти ...! Як ти можеш настільки не відповідально відноситися до всього ! Ти така дитина !
- Я не дитина ! І не кричи на мене!Ти мені не батько !Я не винна в цьому ! Я зовсім забула . І...
- Забула ?!Ти серйозно ?!Таким як ми дуже небезпечно бути самими ,особливо коли беззахисні ! Ти не розумієш ! Як можна так себе поводити ?! Не хочу більше чути твої відговорки !
Негайно до деректриси !- він злий , і я не менше .Чому ти кричиш на мене ? Я нічого такого не зробила !
Ми дійшли до кабінету міс