Перший курс
Спільна робота з...
Подарунок долі
Будні студентки
Лулу
Вечірка
Момент
Містер Мітчелл
Я не одна з твоїх дівчат!
Містер Мітчелл
Я взяла Ізі і ми сіли в машину .Їхати було недовго хвилин 15 . Коли ми приїхали мене зустрів Ден .
- Привіт ,красуня .Ну і тобі ,Кейт - жартома сказав він .
Я зробила вид ніби образилася .
- Та я жартую - сказав він та обійняв .
Я взяла Ізі з машини і ми пішли .
- Як ми будемо робити проект з Ізі ?
- Нуу...Знаєш ,якщо ти не будеш проти ми віддамо її няні .Вона чудово справляється і так як вона витримує Бена ,то з Ізі їй буде легко .Тим паче ,що вона зараз спить .
- Амм...Так ,ти правий .
Ми зайшли в дім .
- Добрий день ,містер Мітчелл - сказала жінка років 35 .
- Мітчеллт ?- повертаючи голову сказала я .
Мало хто знав його фамілія і всі вчителі звертались до нас на імена ,це була дивне бажання ректора, але коли нас сварили називали фамілію, але його ніразу .
- Так - сказав він і ми піднялись на другий поверх .Пішли на право по довгому коридору і зайшли в кімнату з права. Простора  гарна кімната з великими вікнами .
- Вау...Чому тут так гарно? Це ж кімната хлопця .
Він посміхнувся .
Ми сіли ліжко і почали писати проект .Через секунду в кімнату зайшла дівчина років 23 .Ростом трохи вище за мене . Волосся було зібране в пучок .
- Привіт ,ти казав зайти .
Я здивувалась .Ти ? Недуже професійно .
- Так .Слухай ,якщо тобі не буде важко візьмиш ще ось це маленьке диво ,десь на пів годинки. Ми вже майже закінчили .
- Так , звичайно .Тимпаче що вона спить .
Амм..Я не хотіла б віддавати Ізі їй .Вона мені не подобається .І здається по мені було це видно .Я й не помітила як вона пішла ,а я дивилась на двері .
- Амм..Не ревнуй так - сказав Ден сівши біля мене .
- Що ?Я не ревную - якось не переконливо сказала я .
- Ага - посміхаючись і не вірячи мені сказав він .
- Чесно !- намагаюсь його переконати сказала я .
Він посміхнувся наближаючись блище .І коли наші лиця були зовсім близько, і я не помітила як почала дивитися на його губи , він тихо сказав .
- Шкода.
І поцілував .Ніжний поцілунок .Здається це те що мені було потрібне .
- Вибачте ...- входячи в кімнату сказа та сама дівчина .
Ми віддалилися один від одного .Мені було якось соромно мабуть , тому що нас піймали в такий момент .
- Що ? - посміхаючись сказав він .
- Ам...я...потім зайду - сказала вона і вийшла з кімнати .
Я дивилась і підлогу .Блінн...
- Продовжуємо ?
- Що ?- підійнявши погляд здивовано сказала я .
- Проект , продовжуємо писати - посміхаючись сказав він .
- Амм...Так .
Блінн...Дурепа.
Ми завершили писати .Я забрала Ізі .Посадила її в крісло для дітей в автомобілі .
- До зустрічі - сказав Ден .
- До зустрічі ...- після того моменту я ніяк не могла зібратися з думками .
- Кейт - сказа він .
- Що...- обертаючись сказала я ,він підтягнув мене до себе ,поцілував і сказав .
- Будь обережна .
Я була здивована .Як він так просто може це робити ? Я сіла в автомобіль і поїхала.
Дорога була довга тому що я попала в довгу і нудну пробку .Сидячи в машині я чула як в  автомобілі  який був біля мого постійно сварилась якась пара.
- Ти мені розповіси хто вона така ?!
- Це не твоє діло !
- Взагалі-то я твоя дівчина!
Це була довга суперечка .А під кінець дівчина вийшла з автівки і сказала .
- Ну якщо я тобі така байдужа то більше не підходить до мене .Ти завжди був таким !Завжди ліз до дівчат !
І пішла .А я задумалась про ситуацію зі мною. Він ж теж до дівчат йде . Але....
© Кіра Девіч ,
книга «Моя історія з університету».
Я не одна з твоїх дівчат!
Коментарі