Перший курс
Спільна робота з...
Подарунок долі
Будні студентки
Лулу
Вечірка
Момент
Містер Мітчелл
Я не одна з твоїх дівчат!
Вечірка
П'ятниця:
Сьогодні вечірка .Навіть незнаю чи варто йти .
Бука :
"Я чекаю тебе "
Я:
"А можливо ..."
Бука:
"Ей ,ти обіцяла !"
Я:
"То був шанташ) "
Бука :
" Нічого не знаю ,чекаю) "
Під вечір за мною зайшла Мія і ми пішли разом .
Коли ми були вже на місці побачили Лулу .
- О ,ні тільки не вона !- сказала я
Але вона до нас підійшла з Деном  .
- Кейт , а знаєш ми з Деном тепер офіційно разом .
Що ?Серйозно ?Він ...
- Ам ...Я рада що твої часи в його ліжку прошли не даремно - посміхаючись сказала я
-Оуу..- сказала Мія .
- Ніяке ,Оууу, ти ...ти просто заздриш .- злосно відповіла вона .
- Ну звичайно , заздрю твоїй тупості - саркастично сказала я і пішла .
Через годину .
Ден з своє компанію та Лулу про щось розмовляли напроти мене та Мії. Іноді наші погляди зустрічались .
СМС
Я:
"Ти покликав мене для того ,що б ...?"
Бука:
"Для чого ?"
Я :
" Що б похвалитися своєю "дівчино" "
Бука :
"Я цього не казав. Так мило що ти ревнуєш "
Я подивилась в його бік запитуючим поглядом.
Я:
"Хах .Хто тобі сказав що я ревную?"
Він подивився на мене чим привернув мій погляд ,а потім взяв і поцілував в Лулу .
Я закотила очі розвернулась і пішла до напоїв .
-Кейт ,- підбігаючи до мене сказала Мія .
-Що?
-Пішли пограємо з Деном і його компанією .
-Що ?Ні !
-А ти що забоялася ?-підходячи з Лулу сказав Ден .
- Я ? Вас ? Не сміши .
-Ну тоді пішли .
Ми пішли за ним ,зайшли в якусь кімнату .
-В що граємо ?- запитала Мія .
-Правда чи дія - сказав Ден .
О ,ні з ним це грати небезпечно.
-Це ж дитяча гра - сказала я.
-А ми будемо грати по-дорослому - мені не подобається ця його посмішка .
- Кейт , правда чи дія - запитала Лулу .
Блін мені ще цього не вистачало .
- Дія .
- Чудово - посміхаючись сказала Лулу - Поцілуй якогось хлопця в залі .
- Хах .Легко .
- Ти серйозно? - тихо запитала Мія .
- А чому б ні ?
Ми вийшли з кімнати .Я підійшла до першого хлопця який попався мені на очі і поцілувала .Це було страсно .Але не довго .Я відійшла підійшла до компанії .Хах ,а Ден неочікував що я це зроблю .
- Лул ,права чи дія ?
- Правда .
- З скількома хлопцям ти ... - всі шоковано подивилась на мене ,я засміялась - Перестала .
- Амм...Ну... Взагалі-то, десь 6.
- Це за сьогодні ,а взагалі ? - сказала я ,їй точно не сподобався мій жарт. Але ми всі знаємо що далеко не 6 скоріше 76.
Мені зателефонував телефон .
"Няня"
Блін , я зовсім відволіклась від цього всього .
- Мія , я вже йду .
- Що ? Але ще так рано !Залишайся !
Я показала їй хто телефонує ,вона стала серйознішою і сказала .
- Йди .Пока - обійняла і я пішла .
- Ало? Щось не так з Ізі ?- запитала я вже на вулиці .
- Ааа..Фух...На кухні ,друга з ліва .Добре телефонуйте ,якщо що .
-Щось сталось ?- почула я за спиною знайомий голос .
- Ден ? Яка різниця ?!
Він серйозно дивився на мене .
- Няня зателефонувала .
- Щось сталось ?
- Ні вона речі шукала для Ізі .
- Ізі ? Отже, ту маленьку так звати .
-Ага.
Це так дивно що це єдина людина якій я можу сказати правду , а ще пару днів назад я терпіти його не могла .
- Може прогуляємось ?
- А як ж твоя нова дівчина ?
- Хах .Ми не зустрічаємося по-справжньому, це була дія .
Оуу..Блін , я ...Стоп ,а поцілунок ?
- А ...
- Теж дія від її подруги .
Тепер я офіційно виглядаю дурною .
- Ну то що ідемо ? - запивав він .
- Амм...Думаю ...


© Кіра Девіч ,
книга «Моя історія з університету».
Коментарі