Перший курс
Спільна робота з...
Подарунок долі
Будні студентки
Лулу
Вечірка
Момент
Містер Мітчелл
Я не одна з твоїх дівчат!
Лулу
Середа :
Я зібралась і вийшла в універ .І раптом мені зателефонував телефон ,якого я б могла забути .
- Мама ?
- Ми з батьком вирішили ,що якщо ти живеш з Ізабель тобі треба квартира .
- Мам ,але я ж спеціально захотіла переїхати в гуртожиток як всі студенти .
- Це лише на момент поки ми не приходимо .І взагалі це мав бути подарунок на твої 18 років але ...
- Що ?
- Ми з татом купили тобі квартиру .
Мама розповіла що мені передадуть ключі і ще інформацію запитала як мені з Ізі .
Біля корпусу мене схопила рука і повернула .
-Слухай .Перестань лізти до мого Дена !- серйозно сказала Лулу .
- Що ?Хто тобі сказав що я Лізу до нього? І по-друге яка тобі різниця , я не збираюсь слухатись тебе.
- Слуй ,Кейд , він мій !І йому подобаюсь тільки я !
- Щось не видно якщо чесно .Слухай мені всерівно на твого Дена .Але на твоєму місті я б так не принижувалася ,заради хлопця, якому наплювати на тебе .
-Що?!Да як ти смієш .Я йому важлива !
Я побачила як позаду неї під'їжджає машина з якої виходить  Ден і до нього підбігла дівчина .
- А чому тоді на її місці не ти ?
- Що ?
Вона повернулася .І розізлилась .Хах як цікаво день починається .
Ден підійшов до нас .
- Щось сталось ?- запитав він .
- Так ,я переїжджаю з гуртожитка в квартиру, адрес скину - сказала я .
- Добре - трохи здивова сказав він .
- Що, тобто ? - ось цієї злобної реакції я і чекала від Лулу - Ден що це означає ? І взагалі .....
І я  відійшла ,а Лулу почала виносити мозок Дену .
Після пари мене схопила рука і притулила до стіни .
- Це у вас всіх таке хобі мене чіпати за руки ? - сказала я трохи роздратовано .
- Що це було ? - зацікавленою посмішкою запитав Ден
- Ти про що ? - посміхаючись сказала я .
- Кейт , не грай ніби ти не розумієш. Що  було на вулиці ?
- А ...Ну ми з Лулу мило поспілкувалися .А що ?- усміхнено сказала я .
- А далі ?
- А далі я показала дівчинці її місце .
- Хах .Ти дуже ризикова ,Кейт .У Лулу теж є друзі які її захищатимуть .
- Ти мені погрожуєш ? - здивовано запитала я .
- Попереджую.
- Мені не потрібні твої попередження - сказала я ,розвернулась і пішла .

Четвер :
Сьогодні я переїжджаю в квартиру .До мене прийшла Мія допомогти але насправді просто поговорити .
- Так ось звідки в тебе дитина .
- Так - сумно сказала я .
- Слухай ,буть веселіше ,ти переїжджаєш у власну квартиру !
- Так ,але я була і рада гуртожитку .Мені буде сумно без тебе .Слухай , а може ти ...
- Що ?- зацікавлено запитала Мія .
- Переїдеш зі мною ?
- А можна ?
- Звичайно !
- Ура!Я з радістю !Все я побігла збиратися !
Прокричала Мія і закрила двері .
-Але ж ти мені повинна була спочатку допомогти .- в слід сказала я .
Двері відчинилися .
- Ой ,вибач .
Вона підійшла  і почала допомагати .
Через 3 години ми були на квартирі .
Мені прийшла СМС .
Бука :
"Ти повинна мені адресу "
Я:
"Я зайнята "
Бука :
"Але ж відписуєш мені такщо давай 😏"
Я :
"Пізніше .Я вже запізнююсь в універ "
Бука :
"До пар ще пів години ,а ти живеш напроти універу"
Я :
"Я не в гуртожитку "
- Кому ти пишеш ?- зацікавилася Мія .
- Що ?Нікому .Давай нам ще залишився один чемодан і відвести Ізі в гуртожиток до няні .
- Чому вона сюди не прийде ?
- Тому що тут ,багато речей запаковані ,я для цього і не брала речі Ізі .
Ми зібрались поїхали і ледьви встигли на пару .Під час пари до мене прийшло СМС .
Бука :
"Ти повинна мені адресу"
Я підняла голову і подивилась на Дена який обернувся і помахав головою .
Я:
" Добре - добре , але пізніше "
Бука :
" Ей !"
Пара пройшла чудово я поспішила забрати Ізі і її речі .Весь вечір я мала розкладати речі .Доречі Ізі мені допомагала ,морально звичайно але хоча б так .
Я надіслав Дену СМС з адресою.
Бука :
"Ну навешті " .
© Кіра Девіч ,
книга «Моя історія з університету».
Коментарі