Мої рідні вулиці
Микола Хмеленок
Мої рідні вулиці В Городні була колись Вулиця така — Затишний провулочок Імені Бутька. В тому липні, згадую, Сяяла душа, Бо до мене їздила Мимо Чибрижа Та, яку щовечора Я завжди чекав. І з віршами ніжними Тепло зустрічав. Тими днями літніми Стали ми сім’я. І тепер Петрівська вже Вулиця моя. Николай Хмеленок
2025-11-10 11:40:15
0
0
Інші вірші поета
Час шалено летить і летить Освідчення в коханні Ты — моя последняя любовь Смотрю на Ваш портрет
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2498