Мої рідні вулиці
Мої рідні вулиці В Городні була колись Вулиця така — Затишний провулочок Імені Бутька. В тому липні, згадую, Сяяла душа, Бо до мене їздила Мимо Чибрижа Та, яку щовечора Я завжди чекав. І з віршами ніжними Тепло зустрічав. Тими днями літніми Стали ми сім’я. І тепер Петрівська вже Вулиця моя. Николай Хмеленок
2025-11-10 11:40:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2559
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2668