Мої рідні вулиці
Микола Хмеленок
Мої рідні вулиці В Городні була колись Вулиця така — Затишний провулочок Імені Бутька. В тому липні, згадую, Сяяла душа, Бо до мене їздила Мимо Чибрижа Та, яку щовечора Я завжди чекав. І з віршами ніжними Тепло зустрічав. Тими днями літніми Стали ми сім’я. І тепер Петрівська вже Вулиця моя. Николай Хмеленок
2025-11-10 11:40:15
0
0
Інші вірші поета
Если б мы могли встретиться юными Смотрю на Ваш портрет Освідчення в коханні Молитва
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2865
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2522