Книга, повість, поема...
K L I F S
Ти моя недописана книга, Що баластом лежить на душі, Що в повітряну буряну днину Розлітається тисячами листків. Ти моя незавершена повість, Напевно, з трагічним кінцем, Яка топить мене, наче повінь, У спекотний, посушливий день. Ти чіясь розпочата поема – Окрилена, юна, до болю жива. Розумію, що ми обоє нічеми, Але картаюсь я досі одна.
2018-04-12 19:35:29
13
0
Інші вірші поета
Тішся 103 Отрута Мамі
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Veronica
@Forever_Royal
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13445
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2512