Книга, повість, поема...
K L I F S
Ти моя недописана книга, Що баластом лежить на душі, Що в повітряну буряну днину Розлітається тисячами листків. Ти моя незавершена повість, Напевно, з трагічним кінцем, Яка топить мене, наче повінь, У спекотний, посушливий день. Ти чіясь розпочата поема – Окрилена, юна, до болю жива. Розумію, що ми обоє нічеми, Але картаюсь я досі одна.
2018-04-12 19:35:29
13
0
Інші вірші поета
К р о к 3,14 Нехай замовкне вся у світі пресса Отрута
Інші поети
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8389