103
K L I F S
Ти мій адреналін, у мене передоз, розсіяна свідомість і тіла озноб. Забула, коли мій тиск був в нормі, А мозок не розривали капіляри – Зараз моє життя схоже на човен в штормі, А на додачу ще причин мільярди; Шукаю між рядками фантоми, Відкриваю старі месенджери; Намагаюсь відгадати симптоми І поставити лікування сучасної ери. Мої вени розірвуться трояндами, А уста – прокльонами. Бережись того і іншого, Бо в них немає нічого святого.
2018-04-20 18:06:32
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Гарно)
Відповісти
2018-04-20 18:30:53
1
K L I F S
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ дякую😄
Відповісти
2018-04-20 18:35:50
Подобається
Інші вірші поета
Час Тішся C&N Нехай замовкне вся у світі пресса
Інші поети
anna_vi
@anna_vi
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12236
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4693