103
Ти мій адреналін, у мене передоз, розсіяна свідомість і тіла озноб. Забула, коли мій тиск був в нормі, А мозок не розривали капіляри – Зараз моє життя схоже на човен в штормі, А на додачу ще причин мільярди; Шукаю між рядками фантоми, Відкриваю старі месенджери; Намагаюсь відгадати симптоми І поставити лікування сучасної ери. Мої вени розірвуться трояндами, А уста – прокльонами. Бережись того і іншого, Бо в них немає нічого святого.
2018-04-20 18:06:32
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Гарно)
Відповісти
2018-04-20 18:30:53
1
K L I F S
Відповісти
2018-04-20 18:35:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11821