S
K L I F S
Пігулками не наситишся, Коли хворіє душа, Вони палять зсередини І руйнують життя. Змушують там шукати кінець, Де розлігся початок. Під чорний йдуть люди вінець, Про себе не маючи згадок. Лікуйсь, не лікуйся, ти є собою, Через діагнози Мрій, пізнавай світ по-новому. Бути безумцем у світі – це дар, Бо без безумства світ лише Божий жарт.
2018-04-24 18:18:23
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sabrina_Loveless
Неперевершено і правдиво!
Відповісти
2018-04-30 14:40:40
Подобається
K L I F S
@Sabrina_Loveless дякую🌸
Відповісти
2018-04-30 18:02:49
Подобається
Інші вірші поета
103 3,14 Отрута C&N
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Olena Кim
@kime_len
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8542