розділені.самі.
K L I F S
Тихо скрипить вільха, Нудьгує планета Земля – Я не єдина у цьому світі, Але, на жаль, сама. Кричать далекі простори, Наздоганяють холодні жалі . Усіх розділяють гори – Ми залишились самі. Надворі спекотна прохолода В'їдається пилом із гір – Нас розділяє свобода, Тепер ми навічно самі.
2018-04-21 17:21:05
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
ЭлеоНора
Гарний вірш!
Відповісти
2018-04-24 22:23:32
1
K L I F S
@ЭлеоНора спасибі❤
Відповісти
2018-04-25 04:20:31
Подобається
K L I F S
@Танюша) 😉🏵
Відповісти
2018-04-25 17:20:37
Подобається
Інші вірші поета
Отрута Нехай замовкне вся у світі пресса К р о к Я
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2201
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609