Тішся
Ти маєш право кричати? Тішся, допоки ще можеш, Бо бідний з нас кожен, Хто говорити не годен. Вони не здатні вдати, Що можуть за себе стояти, Бояться розкрити уста, Ніби голосу давно в них нема. Таке вже було: Який біль би їх не розтинав, Та про це ніхто не знав. Не чули ми ні плачу, ані сліз, Аж поки не сказали нам з-за гір. Ти можеш свою думку виражати? Тішся, бо потім будеш казати Та все на світі проклинати, Каратись, битись і вбиватись. Нічого вдіяти не зможеш, Бо ти і я - ми ж люди Божі.
2018-03-11 21:22:28
12
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2437
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3167