Воїн
Цей щирий воїн, йшов та йшов,
В зеленому костюмі,
Він поцілував ручки-донечки манюні,
Вона заплакала від його вимов.
Всі чекали, стримано й нестомно,
А його все не було,
Він йшов, та падав,
Не один раз піднімавсь.
Його дух не зломний, він кричав.
Його серце розірвало.
Це - була граната, яка впала,
А він повз, без ніг і рук.
А маленька донечка вищить,
Не стримана її любов.
2018-09-05 18:59:11
24
0