Воїн
Цей щирий воїн, йшов та йшов, В зеленому костюмі, Він поцілував ручки-донечки манюні, Вона заплакала від його вимов. Всі чекали, стримано й нестомно, А його все не було, Він йшов, та падав, Не один раз піднімавсь. Його дух не зломний, він кричав. Його серце розірвало. Це - була граната, яка впала, А він повз, без ніг і рук. А маленька донечка вищить, Не стримана її любов.
2018-09-05 18:59:11
24
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1530