Coeur ensablé
Kotodama
Le cœur danse Une valse Endiablée Avec le monstre tapi en lui Il est fait de sable Il s'effrite avec le temps Et devient désert Désert de l'enfer Le sable de la vie s'y glisse Pour tenter de le sauver Mais désert de l'enfer A déjà sombré dans les gouffres Les gouffres de la mort L'accueillent les bras ouverts Lui parlent d'une voix Aussi douce que du miel Le caressent avec chaleur Pour l'endormir, Comme Morphée le ferait La fatigue se fait sentir Plus rien ne retient le désert Il s'endort, apaisé Sans savoir que le monstre se trouvant au-dessus de lui Il jubile, un sourire carnassier sur Ses lèvres rouge sang Il a une fois de plus Atteint son objectif. -Coeur Texte écrit fin janvier, début février 2022 je crois (je n'ai plus pu le poster du coup 🤣)
2022-09-29 06:48:59
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Kotodama
@Perdix merci beaucoup :)
Відповісти
2022-09-29 09:23:39
Подобається
KAYSEE
Le rythme du texte le rend encore plus beau et poétique, j'adore
Відповісти
2022-09-29 10:50:50
1
Kotodama
@KAYSEE merciii 🤍
Відповісти
2022-09-29 11:15:37
1
Інші вірші поета
Flammes La double identité Les cargos Une étoile est née
Інші поети
Olim
@_Olim_
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1193
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367