Вигадана

Краміра Дарґо

Хочу творити, але кому то треба. Мої слова порожні чує лиш небо. Мої проблеми дрібні, так чому я тону? Маю радіти всьому, та хіба я живу? Від самоти рятують вигадані герої. Існую лиш заради їх історій, Існую лиш заради музики й книжок, Зеленого чаю й легких балачок З тобою. Розганяєш пітьму, Мов сонце, грієш душу мою. Хто твій автор, чи ти жива людина? Чому з тобою швидко минає година? Чому я перестаю тонути? Чому так хочу тебе почути?

2023-05-19 13:32:58

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Ніжно

Відповісти

2023-05-19 18:01:10

1

Краміра Дарґо

@Н Ф дякую 💕

Відповісти

2023-05-19 18:03:13

1

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2475

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2050