Вигадана
Хочу творити, але кому то треба. Мої слова порожні чує лиш небо. Мої проблеми дрібні, так чому я тону? Маю радіти всьому, та хіба я живу? Від самоти рятують вигадані герої. Існую лиш заради їх історій, Існую лиш заради музики й книжок, Зеленого чаю й легких балачок З тобою. Розганяєш пітьму, Мов сонце, грієш душу мою. Хто твій автор, чи ти жива людина? Чому з тобою швидко минає година? Чому я перестаю тонути? Чому так хочу тебе почути?
2023-05-19 13:32:58
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-05-19 18:01:10
1
Краміра Дарґо
@Н Ф дякую 💕
Відповісти
2023-05-19 18:03:13
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1589
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2675