Наболіло

Tolik Kuzmyshyn

Ох, як же ви задовбали, Нешановані мужновладці. Коли ж ви нажеретесь Монет на людському нещасті? Коли ви скажете "хватить", Набивши свої кишені? Коли у вас включиться розум, Й появиться совість у серці? Може хватить вже розбивати Ітак добиту країну, Робити з сімей, будинків, Суцільну сіру руїну. Ви маєте вже мільярди, Хватить, зупиніться! Навіщо невинних вбивати? Вони, майже всі, ще діти! Я хочу того моменту, Коли засіяє сонце. Коли все, що ви наробили, Відійде в минуле просто. Схаменіться нарешті, досить! Подивіться на все навколо! Як ще вчора живих людей Сьогодні клюють ворони. Як би страшно це не звучало, Та це правда. Це все навколо. Щоб ви, суки, теж зазнали, Що таке є людське горе!

2018-11-26 10:27:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Mashka Zelenchuk

Молодець👍👍дуже гарно👏

Відповісти

2018-11-26 11:20:41

Подобається

Інші вірші поета

Вакцина Колись ти зрозумієш... Пропасть Не сказочная сказка

Інші поети

Sapphire

@S_Raven

رِينبـــو

@RawanEltheni

Еліна Сірик

@eliksir

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2038

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3112