Вакцина

Tolik Kuzmyshyn

Буває, хворіємо часто людьми. Ставимо їх на перше місце Але помилка в тому є Тому що хвороби ці не вічні. Вони на моменти, На деякий час. Їх віднесуть в минуле години Й настане момент, коли ти Залишаєшся сам без тієї людини. Коли захворів- діагноз не став Не старайся себе тоді лікувати Краще захворіти один тільки раз Але так захворіти, щоб не шкодувати Хворіти потрібно такими людьми Від яких у світі немає вакцини Потрібно хворіти такими, як ти Й любити з тобою кожну хвилину

21.10.2018

Інші вірші поета

Не сказочная сказка Эмпатия Асоциопат Пропасть

Інші поети

GRAFO

@grafo

Анна Чорна

@a_pineapple

Vitalisa

@Vitalisa

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2519

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1164