Дві сили

Катерина Коваленко

Дві сили я любила. Одна мене також. А друга - постраждала, Бо темна, а світла не взяла. Кажаном була темна сила. Літала та шукала щось. А я її колись зловила. Але сама зосталась ось. Про світлу я скажу. Про ту, яка кохала. Не досягла до неї я, і плачу. Все дивне, дивнеє майбутнє мені вона малювала. Не втерпіла вона. Знайшла чаклунку ближче. Та й най на них на двох вітрище, Коли ти вирішив із серця збиткуватись, І захотів зі мною знатись. Під три чорти котись. Не буде мрій, Не буде най нічого. Не буде мене й тебе, милого мого.

2021-10-19 11:25:12

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Катерина Коваленко

дякую, найкращі слова для поетеси-романістки в її День народження)

Відповісти

2021-10-19 15:34:50

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2047

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5883