Ні

Катерина Коваленко

Рута буйно цвіте в червні. Я цілую твої уста червоні. Думки наші стають гріховні. Очі, твої-мої, тіні в куті – чорні. Не спимо вдвох уповні. Усе думок повні. Цілую тебе, і перетворююсь. Савич писав, що на сонце. На це сподіваюсь. Затисни мене в долонці.

2023-04-21 16:04:54

Інші вірші поета

Зимовий ранок Ображенка ... Чорне сонце

Інші поети

Мария Шпир

@mariya_shpir

Story Scribe

@StoryScribe

Fatma Al-Nssag

@fatmah

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3310

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4535