Ви стрілися із ним через віки..
Катерина Коваленко
Ви стрілися із ним через віки Згадати тільки, що бували вороги! Тепер все стало навпаки: Ви полюбили. Голівку свою втратили, Та почуття обріли. А мні б за обрії літати. І все то дати-дати-дати.. Улітку буду Вас вітати. Коли б іще того діждати. Діжду. Перечекаю нужду. Вітайте в середу. Іду.
2023-04-05 14:58:53
3
0
Інші вірші поета
Декому ... Михайло ...
Інші поети
Ari
@arneberg
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2705
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2412