Хотіла б пташкою я стати...

Lady K

Летіли тихо дні і ночі, А я сиділа у вікні, Лягала спати неохоче. Життя вже не було в мені Проходили отак хвилини, Та всеодно мені було. Хотілось мені бути ними І вилетіти у вікно. Хотіла пташкою я стати. Піднятися щоб в височінь, Над білим світом пролітати, Пускаючи легеньку тінь. У небі все таке приємне. Я вільною в ньому була б. Воно таке от невід'ємне, Як в пташки рідні два крила. Могла б дивитись на людей, Які здавалися б мурашками. Спів вилітав би із грудей, Коли летіла б над ромашками. А зараз лише можу я Дивитись на чарівні зорі І слухать співи солов'я, Що ранками такі прозорі. Такі легкі, чуттєві, гарні, Прекрасні ноти, що стають В мелодію, неначе в танець, І сумувати не дають. Пташки чарують своїм співом, Дають надію на любов, Перекидають переливом, Гіпнотизують знов і знов. Хотіла би я бути ними, Співати і літати так, Та я всього лише людина - Ніяка пташка чи співак. Та все ж хотіла нею стати, Піднятися щоб в височінь, Над білим світом пролітати, Пускаючи легеньку тінь. Отак летіти і летіти Лише вперед, до майбуття, По-новому почати жити І цінувать своє життя...

2020-05-07 22:09:55

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

I N F I N I T Y

Вдохновляет

Відповісти

2020-05-08 11:38:44

2

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

Романтично, деякі рядки варто було б переробити, трішки тяжко читається. А так гарно 💝🥰

Відповісти

2020-05-08 20:02:35

1

Lady K

@Фαйղα Եօթթí #AР #FN дякую❤️ візьму до уваги🌸

Відповісти

2020-05-08 20:20:16

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2631

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1137