Прекрасна
Щасливі "дитячі" очі, Усмішка аж до вух, З книжками проведені ночі, Кожен найменший рух, Усе, що в ній є - прекрасне, Ніжне, чарівне, чудове. Надія її не згасне І при поганім слові. Вірить вона в кохання, Також в добро у людях. Проти всього страждання, Лиш за любов у грудях. Ще вона, наче квітка Тендітна така, маленька. Та якщо щось не вірно - Вдарити може сильненько. Так, вона добра людина Щастя усім бажає, Але вона ще дитина, Хоч 20 років має. Любить солодку вату І плюшевого ведмедя, Ну а ще маму й тата, Бути справжньою леді. Сукні вдягати, підбори, Зачіски й макіяжі, Слухать оркестри і хори Та розглядать пейзажі. Також вона за здоров'я Любить і спорт, і втому. Зручність, як насолода Не треба так, по крутому. Ви можете запитати "Чому ти пишеш про неї? Таких, як вона - багато. Чи варта вона ідеї?" А я відповім, - " Звичайно! Тому що вона прекрасна! Неначе зіркове сяйво, Неначе сонечко ясне! Вона особлива, чарівна Боротиметься проти зла. Моментами може й наївна, Але все ж на варті добра." Живе, незважає на біди, Усіх позитивом чарує. Підкорить усі піраміди І щастя усім подарує.
2020-05-02 23:13:13
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2820
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910