Прекрасна
Щасливі "дитячі" очі, Усмішка аж до вух, З книжками проведені ночі, Кожен найменший рух, Усе, що в ній є - прекрасне, Ніжне, чарівне, чудове. Надія її не згасне І при поганім слові. Вірить вона в кохання, Також в добро у людях. Проти всього страждання, Лиш за любов у грудях. Ще вона, наче квітка Тендітна така, маленька. Та якщо щось не вірно - Вдарити може сильненько. Так, вона добра людина Щастя усім бажає, Але вона ще дитина, Хоч 20 років має. Любить солодку вату І плюшевого ведмедя, Ну а ще маму й тата, Бути справжньою леді. Сукні вдягати, підбори, Зачіски й макіяжі, Слухать оркестри і хори Та розглядать пейзажі. Також вона за здоров'я Любить і спорт, і втому. Зручність, як насолода Не треба так, по крутому. Ви можете запитати "Чому ти пишеш про неї? Таких, як вона - багато. Чи варта вона ідеї?" А я відповім, - " Звичайно! Тому що вона прекрасна! Неначе зіркове сяйво, Неначе сонечко ясне! Вона особлива, чарівна Боротиметься проти зла. Моментами може й наївна, Але все ж на варті добра." Живе, незважає на біди, Усіх позитивом чарує. Підкорить усі піраміди І щастя усім подарує.
2020-05-02 23:13:13
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3455
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5808