Вірші
Всі
_ _ _
Зацвіла вже вишня біля хати,
Знову, як уперше, зацвіла.
Довго проводжала сина мати
Чи на смерть, чи, може, на життя.
— Ой, синочку, милая дитино,
Не ходи на прокляту війну.
Ти ж підеш, мене одну покинеш,
А без тебе я не проживу.
Обіймала, падала у ноги,
Цілувала руки і лице.
— Ген туманом стелиться дорога,
Це вона мене, матусю, зве.
Як не плакала і як то не просила,
Ну а він пішов і не вернувсь.
Зажурилась вишня, похилилась,
Згадуючи ту страшну війну.
5
0
365
Тихо...
Тихо...Ти чуєш як краплі дощу
Падають і розбиваються?
Колись я, напевно, тебе відпущу,
Бо вірю, що мрії збуваються.
Тихо... Ти знаєш, як важко кохати?
Ти знаєш... бо ти вже кохав...
Ти знаєш, як страшно страждати,
Як сохне кров, зроблених ран?
Тихо... Рахую хвилиночку кожну,
Як серце на воленьку проситься.
Тебе кохати не можна,
А так сильно хочеться.
Тихо... Вже капають сльози в долоні...
І стерті із пам'яті мрії.
Я знов одиноко сьогодні
Прошу у дощу хоч надії.
7
0
303
___
І в спеку, і в стужу, і в день дощовий
Минає життя щосекунди.
Цінуйте життя усі ті, хто живий,
Бо більше його вже не буде.
Птахи відспівають, роки пролетять
І всі відлетим ми у вирій,
Та з вирію вже не вернемось назад -
Життя буде скошена нива.
Цінуйте життя поки маєте змогу
Ще жити й ходити по грішній землі,
Бо скільки нам жити, відомо лиш Богу,
Хтось завтра прокинеться, хтось - може й ні...
9
2
373
