Люди - вогні
Богдан Жабінський
Люди - вогні, але в одну мить усі згасли, темні силуети блукають у пошуках щастя. Хочут змити гріхи, моляться аби їх пробачили, хочуть стати невинними, але боже як же наївно. Душа на замок, самотність вірний товариш, якщо жити одному, душу не вкриєш чорними плямами. Почуття, емоції повільно вбивають, але з ними не забуваєш що ти людина яку ще не зламали.
2023-01-15 20:33:17
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
сильно гарно. Мені подобається
Відповісти
2023-02-04 22:58:08
1
Ірина Онацька
Дуже гарно
Відповісти
2023-03-08 02:19:42
1
Інші вірші поета
В темряві В пеклі Мої нерви у вогні Подаруй мені ніч
Інші поети
Naiba NSDN
@nako1982
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1331
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11813